Колись мені на очі потрапили декілька інтерв”ю в одному з місцевих журналів. П”ятеро молодих чилійських сценаристок розповідали про те, як вони пишуть сценарії телесеріалів для тутешніх каналів. Я тоді ще подумала: от же молодці дівчата, і така в них уява багата, адже часом таке закрутять у цих фільмах!
Коли ж я стала обростати тут чилійськими знайомствами, більше стала пересуватися містом і країною, я зрозуміла, що …далі »
Сьогодні подружка попросила мене сходити з нею на батьківські збори в школу, де зараз навчається її 5-річна донька. Так, я не помилилася, в школу: в 5 років тут дітей віддають в так званий кіндер. Крім бажання допомогти моїй подрузі, яка ще не дуже добре володіє іспанською, мені було просто цікаво побувати на чилійських батьківських зборах.
Не зважаючи на те, що батьків попросили прийти без дітей, багато хто просто не встиг відвести/відвезти їх додому і сп”янілі від безконтрольності малюки бігали по подвір”ю і кричали, скільки ставало повітря в легенях. Час від часу вони ватагою вривалися до зали, але ніхто не робив їм жодних зауважень: вчителі, які в той час говорили, просто намагалися говорити голосніше. На дітей навіть не шикали, не просили їх вийти…Вони робили, що хотіли. Я думала, що від дітей ніколи не стомлююся - доводилося працювати і з малечею, і зі старшими по 34 чоловіки в класі. Але правду кажуть “ніколи не кажи “ніколи”… …далі »
Я колись писала трохи про медицину в Чилі. Вчора ж мені довелося побувати аж у двох медичних закладах і я хочу знову повернутися до цієї теми.
Зранку я ходила в лабораторію здавати аналізи. Кажу “ходила” тому що я справді ходила пішки. В радіусі 3 автобусних зупинок від мого дому - 3 медичні лабораторії. Та, в якій я була, знаходиться прямо в підземному переході станції метро. Здається, тут це непоганий бізнес.
Оскільки серед списку аналізів був аналіз на ВІЛ, я повинна була …далі »
Ніколи не думала, що колись буду чекати на травень з острахом. Вдома то для мене був святковий місяць - до всіх загальних свят додавався ще й мій день народження. А тут ось уже п”ятий рік я нервово спостерігаю за останніми днями квітня-початком травня. Чекаю: може цього року пощастить і холод прийде пізніше…
В 2009 не пощастило: сьогодні вночі дув сильний вітер, вікна гуділи так, що мені було страшно. Цей вітер якраз-то і став передвісником приходу холодної пори року. Кажу “холодної пори року” тому що, як на мене, в Сантьяго тих пір року тільки дві: холодна і спекотна. Холодна триває з травня по вересень. Решту місяців в Сантьяго дуже жарко. Хоча самі чилійці розбивають рік на чотири сезони: …далі »
Мене час від часу запитують, чи є ще, крім мене, в Чилі українці. І якщо так, то скільки нас.
Якщо на перше запитання я можу відповісти досить просто - так, ми тут є. То друге - скільки нас? - є одним із тих питань, на яке не можливо дати відповідь. Просто тому, що кожного місяця, якщо не кожного тижня, приїжджає хтось новий. І залишається. Тому статистика за 2007 рік від Міністерства закордонних справ про те, що нас тут більше 200 чоловік втратила свою актуальність ще на момент публікації. …далі »
Десь з тиждень тому мені раптом масово і дуже активно почав надходити спам у коментарі. Я зрозуміла, що то знак, який посилає мені мій блог: пиши мене!! рятуй мене від забуття!!! продовжуй почате!!!! Тож я і продовжую.
За 9 місяців з моменту написання мого останнього посту, відбулося багато чого цікавого і дуже цікавого у моєму житті і в житті Чилі. Буду про це згадувати і потроху писати, фільруючи зовсім особисте від не дуже зовсім особистого. …далі »
В цій країні чи не кожного місяця публікують різні дослідження, стосовно вподобань, звичок, витрат тощо чилійців. Такі опитування тут дуже у модi. Ось і сьогодні до рук потрапив так званий “Чиліскоп” - дослідження, що проводиться раз на рік і спрямоване на виявлення тенденцій у стилі життя чилійців. Було опитано 1500 осіб віком від 15 до 74 років із різних прошарків населення, які живуть в Сантьяго та 11 інших великих містах країни.
Що ж виявили цього разу? Читайте деякі тенденції (кому цікавий повний текст дослідження, напишіть мені) …далі »
Сьогодні до списку витрат в нашому сімейному бюджеті додався ще один пункт. Це - asesora de hogar або nana, тобто домашній асистент, няня. В цій країні наявність в домі людини, яка прибирає, прасує, готує їжу, няньчить дітей - явище досить поширене. Це - одна із професій. Ми ж не дивуємося прибиральницям в школах чи на підприємствах, навіть сприймаємо їх як даність? Так і вони не дивуються і спокійно співіснують з нянями.
Я довго опиралася і не хотіла чужої людини в домі. Я вважала, що це нечесно - експлуатувати когось, змушувати його прибирати твій безлад. Відразу згадувалися нещасні служанки із мексиканських серіалів в уніформах та з білими фартушками, яких всі ображають і принижують. …далі »
Сьогодні мені надіслали чорновий варіант документу, який називається “Стратегії розвитку цифрових технологій на 2007-2012 рік”. Це - урядова программа впровадження сучасних технологій у життя країни. Незважаючи на сумні перші місця, Чилі є і позитивним лідером, принаймні у регіоні. Так, країна знаходиться на першому місці в Латинській Америці по комп”ютеризації та відсотку користувачів Інтернету.
Деякі цифри (на країну з населенням в 16,2 млн):
- Інтернет-користувачів тут 4.126.000 чоловік (в Україні 5.545.000 за даними CIA - The World Factbook)
- Протягом 2006 року виділені лінії Інтернет отримали 4845 шкіл та ліцеїв; …далі »
Сьогодні довелося мені піти в поліклініку. Все ж таки минулі свята далися взнаки: печінка попросила її перевірити. На щастя, нічого такого з нею не сталося, просто переїла смачних емпанадок та смаженого м”яса. Але тема для наступної розповіді у мене з”явилася.
В Чилі є два типи лікарень: приватні і державні. І ті, і ті бувають різних рівнів. В деяких приватних клініках в діагностиці та лікуванні застосовують мало не космічні технології. А деякі державні діють за принципом “пацієнт, допоможи собі сам”. …далі »
Recent Comments