Українка в Чилi

Як і кожної ночі, десь о 3-й ранку мій маленький синочок прокинувся поїсти. Я ввімкнула світло в коридорі, взяла хлопчика і пішла у напівтемну вітальню. Як завжди, відкрила ноутбук, бо тільки в хвилини годування у мене є час щось почитати або полазити по Інтернету. Раптом стало темно. Світився тільки екран. Подивилася у вікно - темінь. А, як правило, в сусідньому будинку завжди хтось не спить о такій порі. І тиша…В голові застукало: щось має статися, щось буде. І тут же почав хитатися будинок.

Я схопила малого, вилетів зі спальні чоловік, закричав: “Бігом на сходи! Чекайте там!” Боса, в піжамі на короткий рукав я вибігла на сходи. …далі »

За розсилкою отримала сьогодні думку лікаря Комаровського про “свинячий” грип на Україні. Отримала якраз вчасно: моя мама збирається скоро летіти до мене в гості і дуже хвилюється. Оскільки в Чилі подібний ажіотаж був у липні-серпні, ми цим (в переносному значенні) вже перехворіли і хотілося маму заспокоїти. Тільки слів не вистачало. Розумних. І компетентних. Лікареві за це - велике людське спасибі. А всім, хто прочитає цю статтю - міцного здоров”я і сил пережити цей важкий період.

«Свиной» грипп как зеркало, в котором видно все…
источник - http://www.komarovskiy.net/blog/svinoy-gripp.html

Печальное предисловие …далі »

Сьогодні в Сантьяго сонячно. Хоча надворі всього лише 16 градусів тепла, дуже хочеться вийти і прогулятися. Тож я не стала сперечатися із своїми ногами, які мене просто винесли на вулицю. Перше, що впало ввічі - це заголовок в місцевій газеті Ель Меркуріо “Santiago mostró su rostro más limpio después de las intensas lluvias” (див. заголовок поста). І - величезна фотографія міста з висоти пташиного крила. Фотографія тут - моя, вона не така пишна, як з газети, але завдяки їй ви зможете уявити, який прекрасний вигляд сьогодні має Сантьяго.

В будь-якому іншому місті те, що пройшли дощі і тепер воно чисте, ніколи б не стало новиною. Але в Сантьяго - так. Справа в тому, що …далі »

Повернулася я із моїх мандрів по Чилі і вирішила написати про дещо, що мене неабияк вразило. Коли їси щось чи п”єш, звичайно, звертаєш увагу на перелік інгредієнтів, але коли там просто літери і цифри, на зразок Е-120, не особливо задумуєшся, що то воно таке. Проте коли тобі його покажуть…

І мені показали того жучка, який ховається за барвником Е-120: …далі »

Минулого тижня вийшла в ефір передача про наших співвітчизників у Чилі. Російський журналіст з радіо Свобода, Валентин Баришніков, знайшов нас через сайт “По-русски о Чили”  і взяв інтерв”ю у Олега Ясинського (Київ), Ксенії Макаренко (Комсомольск-на-Амурі) та мене.  Інтерв”ю можна прослухати тут (коли ж я навчуся вставляти гарно ці лінки? знайдеться добра душа і мені пояснить?!) Дякую Добрій Душі LaSet за науку :-)!

Так от, одним із питань було: а що Ви бачите із свого вікна? Показую …далі »

Цією статтею мені б хотілося розпочати цикл матеріалів  про ті речі або явища, які було б непогано запровадити і в нас вдома.

Ось, наприклад, такий автомат, який видає номерки, коли ти знаходишся в якомусь місці, де є черги. Наприклад (як я), в лікарні, в магазині, в банку, в державній установі тощо. Тобі видається листочок, на якому вказано твій порядковий номер у черзі і час, через який до тебе ця черга дійде.

Кожного разу, коли звільняється оператор / продавець / консультант, він натискає на кнопку, на окремому табло міняється номер і воно (чи не воно, не знаю що саме) пищить. …далі »

Свята вже закінчилися, я повернулася в Сантьяго і, розбираючи після подорожі речі, знайшла ось цю листівку:

На ній великими літерами написано: …далі »

Цього року чилійцям пощастило - попереду 6 днів вихідних з нагоди святкування першої хунти чилійського уряду, яка відбулася 18 вересня 1810 року і поклала початок формуванню незалежної країни Чилі. Щоправда, офіційно незалежність була проголошена лише 8 років по тому, в лютому 1818 року.

Але не буду зараз дуже заглиблюватися в історію народу, серед якого я зараз живу. По-перше, я ще не так то й добре її знаю. По-друге, моя ідея зараз - розповісти, як вони святкують цю дату. І, маю визнати, святкувати вони вміють. Завтра, в неділю, все й почнеться. А я саме репортажем цих свят і почну мій блог.