Як з’їсти кілограм цукру за 2 дні

лютого 19, 2013Труднощі

Виявляється, для цього треба зовсім мало:

– прожити багато років в далекій країні;

– бажано, щоб у цій країні не продавали зефір;

– і щоб ви той зефір страшенно любили.

Таким чином, ви будете спати і думати, де б його здобути. Ви будете заздрити тим людям, які можуть просто піти в магазин і сказати: “Півкіло зефіру, будь ласка”. А також тим, хто нещодавно приїхав з країн, де того зефіру, як гуталіну 🙂 Стонадцять разів ви будете заходити на сторінку до Чадейки, подумки виконувати всі дії. І подумки ж смакувати результат таких дій.

А потім одного дня

…далі »

Трохи про чилійців від Іcабель Альєнде

січня 17, 2012Люди, Труднощі

Через “Город переводчиков” вийшла на конкурс перекладів “Музыка перевода” . Мене, в першу чергу, цікавили переклади саме з іспанської мови. І серед них я знайшла переклад уривку з роману Ізабель Альєнде, “Моя вигадана країна”. Зараз не про якість перекладу, а про якості чилійців.

Рекомендую тим, хто збирається пробути в цій країні більше стандартних туристичних термінів. Поставила цей пост також в розділ “Труднощі”, адже саме соціокультурна адаптація – це найскладніше з усього в еміграції. І справа не в тому, що тебе може щось обурювати або не подобатися в новому оточенні. Справа в тому, щоб адекватно це оточення тлумачити і адекватно на нього реагувати.  Шкода, що таке вміння приходить лише після багатьох років наступання на одні і ті ж граблі…

СЛОЕНЫЙ ПИРОГ

Перевод с испанского: Юлия Ш.

Кто такие чилийцы? Мне трудно дать нам письменное определение, однако я с первого взгляда узнаю соотечественника на расстоянии пятидесяти метров. Кроме того, я сталкиваюсь с ними на каждом шагу. В священном храме Непала, в джунглях Амазонки, на новоорлеанском карнавале, среди сверкающих ледников Исландии – да где угодно – везде можно встретить чилийца с его ни с чем не сравнимой походкой и певучим говором. Несмотря на то, что на вытянутой территории страны нас разделяют тысячи километров, мы все же слеплены из одного теста; у нас общий язык и похожие привычки. Единственное существующее различие – между высшим слоем общества – за редким исключением потомками европейцев – и аборигенами: аймара и кечуа на севере и мапуче на юге, которые борются за сохранение своей самобытности в мире, где для них остается все меньше места.

…далі »

Мила чилійська бюрократія

січня 3, 2012Життя-буття, Насмішило, Труднощі

Сьогодні на раді директорів Асоціації усних та письмових перекладачів Чилі мова зайшла про іноземців, які тут проживають. Секретар Асоціації до теми розказала, що вона минулого року ходила продовжити посвідчення особи. Я, до речі, теж. Для цього потрібно було взяти в Міжнародній поліції довідку про те, що моє перебування за межами Чилі не перевищує одного року. Я взяла ту довідку, вона була дуже мила, душевна, шкода, що я її не сканувала напам”ять, бо там саме формулювання було на зразок “Довідка видана Надії Васильченко в тому, що вона за межі країни на тривалий термін не виїжджала, а в межах Чилі поводила себе чемно” 🙂

З тою довідкою і ще однією я без проблем поновила своє посвідчення особи. А от моя колега так просто не змогла. В ЗАГСі їй довелося ще й доводити, що вона жіночої статі.

– Громадянко, в системі не проходить Ваша стать.

– То подивіться на мене! (А варто зазначити, що моя колега має дуже пишні форми).

– Мені це нічого не каже. Мені потрібен документ.

…далі »

Депортувати не можна залишити

грудня 21, 2011Життя-буття, Люди, Труднощі

Сьогодні я отримала одного листа, і вирішила опублікувати дещо, що написала майже півроку тому, але все ніяк не хотіла оприлюднювати. Це історія одного нашого співвітчизника, навіть двох, яких доля занесла в Чилі, і вони опинилися в дуже скрутному становищі. Тож, ось ця написана тоді історія.

“Я дивлюся на годинник і бачу – 10:43. Через 17 хвилин почнеться зустріч, і я вже майже до неї доїхала, як раптом згадала, що не залишила ключі від квартири подрузі, яка має в цей час сидіти з моєю дитиною. Від зустрічі відмовитися не можна, до дитини і назад за 17 хвилин я не доїду.

…далі »

Як вижити з нашими іменами та прізвищами за кордоном

жовтня 6, 2008Труднощі

Мені, Надії Васильченко, до 2004 року ніколи не уявлялося, що може бути стільки тлумачень і прочитань мого імені та прізвища.

Оскільки я в закордонному паспорті називаюся Nadiia Vasylchenko, всі мої тутешні документи (внутрішнє посвідчення особи, посвідчення водія, свідоцтво про шлюб, кредитні картки тощо) ідуть з саме цим латинським варіантом написання. Зрозуміло: хто ж заради нас таких гарних слов”ян буде вчити кирилицю?

От і починаються пригоди. …далі »


Copyright © Українка в Чилi. All rights reserved.