Про радикуліт

лютого 27, 2013Життя-буття, Люди

В понеділок наша сеньйора Мерседес (наголос на другому складі 🙂 ) прийшла скрючена і кульгава – в п’ятницю її схопив радикуліт. На моє питання – а нащо вона взагалі йшла, чому не залишилася вдома видужувати – вона відповіла, що їй навіть страшно уявити мене вдома з двома дітьми одненьку. (Щоб знали 🙂 : я можу виглядати дуже безпомічною 🙂 , але не вірте своїм очам.

Словом, дивитися на неї таку мені не було сил, я почала дзвонити у всі доступні мені (від слова “самотужки без машини з двома дітьми добиратися”) клініки, і в жодній не було травматолога на сьогодні. Тоді я почала штурмувати недоступні. І нарешті в одній вичепила вільного доктора аж на 18:45. Півдня вже пройшло за тими дзвінками, їхати їй додому сенсу не було (добиратися півтори години), то ми щось там потроху колупалися в хатніх справах, поки за нами не приїхав чоловік.

…далі »

Трохи про чилійців від Іcабель Альєнде

січня 17, 2012Люди, Труднощі

Через “Город переводчиков” вийшла на конкурс перекладів “Музыка перевода” . Мене, в першу чергу, цікавили переклади саме з іспанської мови. І серед них я знайшла переклад уривку з роману Ізабель Альєнде, “Моя вигадана країна”. Зараз не про якість перекладу, а про якості чилійців.

Рекомендую тим, хто збирається пробути в цій країні більше стандартних туристичних термінів. Поставила цей пост також в розділ “Труднощі”, адже саме соціокультурна адаптація – це найскладніше з усього в еміграції. І справа не в тому, що тебе може щось обурювати або не подобатися в новому оточенні. Справа в тому, щоб адекватно це оточення тлумачити і адекватно на нього реагувати.  Шкода, що таке вміння приходить лише після багатьох років наступання на одні і ті ж граблі…

СЛОЕНЫЙ ПИРОГ

Перевод с испанского: Юлия Ш.

Кто такие чилийцы? Мне трудно дать нам письменное определение, однако я с первого взгляда узнаю соотечественника на расстоянии пятидесяти метров. Кроме того, я сталкиваюсь с ними на каждом шагу. В священном храме Непала, в джунглях Амазонки, на новоорлеанском карнавале, среди сверкающих ледников Исландии – да где угодно – везде можно встретить чилийца с его ни с чем не сравнимой походкой и певучим говором. Несмотря на то, что на вытянутой территории страны нас разделяют тысячи километров, мы все же слеплены из одного теста; у нас общий язык и похожие привычки. Единственное существующее различие – между высшим слоем общества – за редким исключением потомками европейцев – и аборигенами: аймара и кечуа на севере и мапуче на юге, которые борются за сохранение своей самобытности в мире, где для них остается все меньше места.

…далі »

Депортувати не можна залишити

грудня 21, 2011Життя-буття, Люди, Труднощі

Сьогодні я отримала одного листа, і вирішила опублікувати дещо, що написала майже півроку тому, але все ніяк не хотіла оприлюднювати. Це історія одного нашого співвітчизника, навіть двох, яких доля занесла в Чилі, і вони опинилися в дуже скрутному становищі. Тож, ось ця написана тоді історія.

“Я дивлюся на годинник і бачу – 10:43. Через 17 хвилин почнеться зустріч, і я вже майже до неї доїхала, як раптом згадала, що не залишила ключі від квартири подрузі, яка має в цей час сидіти з моєю дитиною. Від зустрічі відмовитися не можна, до дитини і назад за 17 хвилин я не доїду.

…далі »

Чилійська молодь танцює Джексонівський “Триллер” перед Ла Монедою

червня 24, 2011Люди, Новини, Чилі

Чилійські студенти та учні шкіл вже який тиждень вимагають  безкоштовну якісну освіту для всіх. Сьогодні вони станцювали перед урядовим палацем “Триллер” Майкла Джексона.

[kml_flashembed movie="http://www.youtube.com/v/-4eIWqMBNe0" width="425" height="350" wmode="transparent" /]

Чилі – країна, де постійно відбуваються якісь масові виступи, демонстрації, маніфестації, що я вже втратила їм лік і часто навіть не знаю, що, чому і ради чого. Цього разу, крім танців, мою увагу ще привернула лідерка студентського руху, президентка Федерації Студентів Університету Чилі і активістка Комуністичної Молоді Чилі. І зовсім не тим, що каже і що робить, а …далі »

Як ми не сходили в зоопарк, але прибрали планету

березня 5, 2011Життя-буття, Люди, Фото

сумний тигр

Минулих вихідних ми хотіли сходити в зоопарк. Я вже уявляла, як Андрійко буде тикати своїм рожевим пальчиком у звірів і казати:”О-оо!”, робити назвичайно круглі очі, а потім казати “оу!-оу!-оу!” на високих нотах. Його мовою так називаються будь-які звірята. А саме: котики з першого поверху нашого будинку, собачки з сусіднього корпусу та пінгвіни з “Мадагаскару”. Саме для того, щоб дитина усвідомила, що на світі бувають інші чотирилапі, ми вирішили повести її в зоопарк. …далі »

І ми повернулися, або Трошки про моє нове життя

грудня 30, 2010Життя-буття, Люди

Привіт усім! Перш за все – найкращі побажання з приводу зимових свят: хай новий рік буде повним приємних сюпризів, цікавих поїздок, веселих людей навколо і міцного-міцного здоров”я, аби сил вистачило на всі задумані справи!

Ми ж нарешті повернулися до нормального життя. Пишу зараз хай і з недоремонтованої, але власної і просторої квартири. Десь там ще вовтузяться майстри, але я тепер від них далеко. Слава 135 квадратним метрам!

Ми довго шукали Нашу Квартиру. До цього було аж 3 майже підписаних договори купівлі-продажу. Але, здається мені, ця квартира нас чекала. Інакше не могло бути: ми довго облизувалися на цей будинок. Цей будинок має характер, його знають, про нього чули. Він витримав два сильні землетруси і хоч би тобі хни! Тоді вміли будувати. Тому ми на нього полювали. І коли вже зовсім втратили надію на квартиру в цьому будинку, …далі »

Стережіться grupientos :-)

липня 25, 2010Життя-буття, Іспанська мова, Культура, Люди

Якщо ви подивитеся в онлайн-словнику іспанської мови від Королівської Акаемії (Real Academia Española) значення слова engrupir, ви побачите таке: tr. coloq. Arg., Chile y Ur. Hacer creer una mentira. Тобто: перехідне дієслово, стилістично забарвлене – в даному випадку, розмовне, використовується на території Аргентини, Чилі та Уругваю. А означає воно – змушувати вірити якійсь брехні. Відповідно grupiento – це та людина, яка намагається тебе обдурити. Згадалося мені це слово вчора. І от чому.

Від “жовтих окулярів” я  дізналася про Postcrossing.com І зразу ж там зареєструвалася. Як виявилося, знайти листівки в цьому місті – то справа непроста, якщо ти кожного дня не ходиш відвідувати найтуристичніші місця чилійської столиці та не зазираєш на головпоштамт у центрі міста. Зрештою, в одній з книгарень мені вдалося забрати останні (!) 5 листівок. Там, правда, були ще набори про Антарктиду, але мені потрібні були з тваринами Чилі, бо мої адресати – то дітки. Але саме стільки і можна відсилати листівок за один раз, то я й не шукала більше.

І тут починається те, про що в заголовку. Продавець книгарні (читай – освічена людина) показує мені, що ж там у них залишилося:

1- лисичка (годиться),

2- гуанако (теж давай),

3 – вікунья (ну така гарненька!)

4 – БОЖЕ, ЩО ЦЕ???!!! …далі »

Виховання українських козаків в чилійських умовах. Бабусі

червня 2, 2010Діти, Життя-буття, Люди

Я тут подумала: якби за орендовану квартиру платилося за кількість днів перебування, цього місяця ми б заплатили тільки за тиждень. Спочатку ми літали в Нью-Йорк на запрошення (і за спонсорування) дідуся, а потім випадково застрягли у бабусі в Ла Серені (місто на півночі Чилі, в 500 км від столиці).

Це вимушене заслання спонукало мене на написання своєрідного порівняння двох бабусь мого сина, чилійської і української.

Моя мама, бабуся Оля, приїхала до нас на 5-й день від народження Андрійка і пробула з нами 37 днів. За ці 37 днів я пройшла “курс молодого бійця”, склала випускні іспити, і перестала боятися бути мамою. Моя мама була завжди поруч, допомагала порадами і справами, але ніколи не тисла. Вона була непомітною мамою. Мамою-феєю.

Мама чоловіка, бабуся Патрисія,  була першою, хто дізнався, що Андрійчик уже хотів народитися. Саме її номер я набрала о 5 годині ранку в неділю. Ця жінка, мені здається, ніколи не втрачає самовладання. Вона попросила мене не хвилюватися і тримати її в курсі і повідомила, що зможе приїхати тільки в понеділок ввечері, бо на ранок у неї запланована нарада. Вона стала непомітно присутньою свекрухою. Свекрухою-феєю.

Бабуся Оля …далі »

Трохи про англійську мову в Чилі

квітня 17, 2010Життя-буття, Люди

Таки організовує публічна обіцянка повернутися до життя :-). Тиждень показав, що за правильного, реалістичного планування легко зробити все задумане, не зважаючи на те, що дитина забирає 99% часу. Просто починаєш більш раціонально той 1% використовувати.

Саме гуляючи з Котигорошком, наштовхнулася я на ось таку вивіску:

Refill? …далі »

Виховання українських козаків в чилійських умовах. Народження

квітня 12, 2010Діти, Життя-буття, Люди

Ваги якось непомітно повідомили, що я вже дійшла до своїх 55 довагітних кілограмів. А в голові засвітилося червоними літерами: час повертатися до життя, час працювати! Те саме “сказав” і Андрійко, раптом навчившись спати і їсти майже за режимом. Тож я гарненько розписала в календарі що і коли робити та завзято за виконання тих писанин з цього понеділка взялася. Тиждень-другий побудемо на випробувальному терміні, внесемо зміни і таки повернуся я до життя. Сама собі обіцяю. Публічно. Щоб, якщо що не так, було соромно.

Одне з найприємніших моїх запланованих завдань – записати, поки не забулося, якими були ці перші 5 місяців з маленьким Андресіто – саме так наш син називається за паспортом. Своїм власним.

Виховання почалося з того, що малий почав виховувати нас. …далі »


Copyright © Українка в Чилi. All rights reserved.