Тепер я знаю, що то воно за níspero

грудня 27, 2011Іспанська мова, Кухня

Хто б міг подумати! Вісім років у цій країні, а тільки пару днів тому я відкрила для себе níspero. Так, я бачила, як він росте, я навіть бачила, як його продають, сто разів чула вислів “el día del níspero” і – уявіть собі” – знаю, що цей вираз означає. Але я чомусь ніколи навіть і не прагнула те níspero спробувати. І це дуже дивно, бо я полюбляю все незнайоме куштувати.

І от минулої неділі ми поверталися з Ла Серени і, як завжди, зупинилися в одному селі купити свіжих овочів-фруктів. Я ходила між кошиків, мішків і ящиків із пахучими сільськими смакотами, коли мій погляд впав на яблука-дички, тільки вони були пухнастенькі та яскравого помаранчевого кольору. Питаюся в дядька: “А це що?”.

…далі »

Умітас, або Кукурудзяні конвертики

січня 30, 2011Кухня, Рецепти

В минулому житті я, напевно, жила в Латинській Америці. Інакше як пояснити мою любов до кукурудзи? Мабуть, саме тому мені так легко було пристосуватися до місцевої кухні. В Чилі ж без кукурудзи  навіть суп не звариш 🙂

Отож зараз, в кукурудзяний сезон, купила я цілу купу кукурудзи, щоб зробити умітас (іспанською – humitas). Дуже я їх полюбляю, а сама робити не вмію. Куповані не такі смачні, а у свекрухи їх готують дуже рідко. Все нас чимось більш морським або м”ясним хочуть нагодувати. Бо ми завжді приїжджаємо занадто худі та виснажені і нас терміново треба відгодувати. Мами і бабусі усього світу на то запрограмовані! Тож яка там кукурудза!

Але з цього року  в нас працює дуже славна жіночка, сеньйора Марія. Вона вміє готувати будь-які страви чилійської кухні. Я навіть не сумнівалася, що вміє вона робити і мої улюблені умітас.
humitas_listas
Я її попередила, що буду фотографувати всі етапи приготування, щоби потім розповісти моїй сім”ї та друзям про цю страву. Вона довго не могла повірити, …далі »

А чим я вчора вечеряла….

липня 22, 2010Кухня

Зізнаюся, я трохи схиблена на тому, аби пробувати незнайому мені їжу. У мене настільки сильна кулінарна цікавість, що їм практично все. Єдине, що я б ніколи не їла – це очі тварин та різні там павуки. Та собак. А решту – залюбки.

Тому в Чилі я взагалі не мала проблем з гастрономічною адаптацією. Всілякі морепродукти, м”ясо альпаки, дивні чирімойї – дайте ще!

А вчора ми святкували 3 річницю нашого одруження, і чоловік запросив мене в перуанський ресторан. В них, як і в чилійських, як правило, буває великий вибір морепродуктів. І, якщо в меню є восьминіг, знайте, що я замовлю саме його.

Ось, будь ласка, скуштуйте pulpo al olivo. Тобто, восьминіг в соусі з маслин.

восьминік

Чилійський “борщ”, або Cazuela de vacuno

квітня 26, 2010Іспанська мова, Кухня

Минулої суботи мені захотілося ускладнити собі життя і я вирішила приготувати типову чилійську страву, cazuela de vacuno. Я назвала її чилійським “борщем” з декількох причин.


По-перше, ця страва така ж популярна тут, як у нас борщ. Популярна, народна.
По-друге, кількість інгредієнтів до касуели і до борщу майже однакова. Різниця у якості. Хоч і не знайдете тут ні бурячка, ні капустки, півпогреба доведеться спорожнити.
По-третє, так само, як і смак борщу, смак касуели – це те, що не можна описати. Треба пробувати. Хоч і страшно. Он моїм чилійцям страшно пробувати борщ, але пробують. І ще просять. Може, правда, з ввічливості…
По-четверте, як у кожної української сім”ї – свій рецепт борщу, так у кожної чилійської – свій рецепт касуели.
По-п”яте, як і в випадку з борщем, касуелу практично неможливо приготувати на 1 порцію.

Оскільки коли ми буваємо в гостях у чилійських родичів, касуелу ніколи не готують, бо частують нас артишоками стравами більш святковими, я жодного разу не бачила, як її робити. Та й не їла її ніколи. Уявіть собі, за всі 6 років в цій країні, за екзотичними і дивними місцевими стравами якось не дійшло у мене до овочевого супу. Суп та й суп, що його пробувати. А тут ходили ми з малим в сусідній супермаркет по моркву, а в м”ясному відділі два шматочки особуко (osobuco) просто причарували мене своїми милими білими очима і не менш милою невисокою ціною! Згадалися всі мультфільми, де левам там чи собакам давали саме таке м”яско з кісточкою. Мені стало так смачно. І я їх купила.

І тільки як прийшла додому, стала думати, що ж мені тепер з ними робити. …далі »

Історія з артишоками

серпня 11, 2009Кухня

Завдяки артишокам я, можна сказати, і вирішила залишитися в Чилі. Ні, я не скажу, що все життя тільки про те і мріяла, щоб жити у країні, де вирощують і споживають артишоки. До речі, раніше я про них тільки читала, ну ще пару разів бачила фото в глянцевих журналах (здається, мова тоді йшла про афродизіаки :-)) Зовнішньо мені дуже сподобалася ця рослина, яка скорше нагадувала скам”янілу доісторичну квітку, ніж щось їстівне.

Артишок

Я про них потім ніколи не згадувала, і тут запрошують мене пообідати з батьками мого майбутнього чоловіка. …далі »

Трішки чилійських страв

вересня 18, 2007Кухня

Хочу поділитися рецептами чилійських страв, які можна приготувати й на Україні. Ніяких особливих інгредієнтів там немає, просто спосіб їх поєднування інший.

Так от. Найпростіше і найцікавіше, що можна зробити вдома – це Pebre – щось дуже схоже на нашу аджику, але інше 🙂

Для пебре потрібно змішати дрібно порізані: …далі »


Copyright © Українка в Чилi. All rights reserved.