Чилі » Українка в Чилi

Про футбол і чилійську школу

червня 15, 2010Діти, Життя-буття, Чилі

Мій чоловік не любить футбол. Ні грати, ні дивитися. Але, як сам він зізнається, спортивні події такого масштабу, як чемпіонат світу та ще за участі збірної його країни, пропускати не можна. Та тут навіть якщо захочеш  – не зможеш. Про цей чемпіонат світу – тільки й новин на телебаченні, тільки й розмов усюди. І боронь Боже зізнатися, що тобі то нецікаво!!!

Завтра Чилі грає з Гондурасом. За місцевим часом – о 7:30 ранку. Практично всюди дозволено прийти на роботу о 10-й або дивитися матч на робочому місці. На деяких підприємствах працівники скинулися і купили телевізор спеціально під цю подію. Кажуть, потім той телевізор буде розіграно в лотерею між колегами.

Ну той весь ажіотаж у дорослих можна зрозуміти. Але ж як я була здивована, коли подружка, з якою я ходила колись на батьківські збори, переслала мені лист від класної керівниці (1-го класу!) до батьків. Не можу таким не поділитися. Ось його переклад:

“…хочу повідомити, що в школі усі класи отримали дозвіл на перегляд учнями ігор нашої збірної. В ці дні учні можуть прийти у спортивній формі та, якщо мають, у футболці збірної, а також прийти в капелюхах, з прапорами, пір”яними мітлочками, тобто, з будь-якими речами, які стосуються даного спортивного свята. Після закінчення матчу уроки будуть відбуватися як зазвичай, а учні повинні будуть переодягнутися в шкільну форму. Дозволяється брати з собою щось смачненьке, аби їсти під час перегляду матчу. Дякую панові Габріелю Ідальго, татові Лукаса, за те що він нам запропонував свій телевізор. Проте, я вирішила краще принести свій власний, щоб уникнути відповідальності. У дні, коли грає збірна Чилі, школа відкриє свої двері раніше.”

Зараз на годиннику 23:35. В такий час за вікном, як правило, дуже тихо. Але сьогодні я ВЖЕ чую гудіння дудок і скандування Chi-chi-chi! Le-le-le! Vamos Chile! Підозрюю, що завтра наш з Андрійком пійдом буде не о 8, а десь о 5-й: народу ж треба ще до офісів доїхати!

Словом,  vamos Chile!

Субота – базарний день

травня 22, 2010Життя-буття, Чилі

Ми в Ла Серені, у бабусі. Сьогодні субота, а це значить, що сьогодні базарний день. І ми захотіли з Андрійком піти з бабусею на базар. Бо ми вже їмо овочевий супчик і яблучка-грушки. А що ми там побачили – дивіться далі.

…далі »

¡Fuerza Chile! Допоможемо разом

березня 4, 2010Чилі

Землетрус у Чилі сколихнув всю країну в буквальному і переносному значенні. Кажуть, тільки психологічні наслідки цієї трагедії будуть відчутні ще, щонайменше два тижні-місяць. Скільки піде на відбудову країни, сказати важко.

Проте вже сьогодні, і вже ми особисто, можемо допомогти тим, хто більше всього зараз цього потребує. Багатьом із тих, хто в Чилі, пощастило. Ми налякалися, але живі і здорові, з мінімальними матеріальними втратами. Саме тому душа болить за тими, хто такого щастя не мав.

Тому, разом з однодумцями, ми створили сайт про допомогу нашим друзям, чилійцям і співвітчизникам, які зазнали втрат внаслідок землетрусу. Я вірю, що разом ми зможемо полегшити страждання цим людям.

Я вірю, що навіть якщо цієї допомоги стане тільки на одну людину, вже одним величезним горем буде менше.

Я прошу вас приєднатися до цієї справи.

Відвідайте Допоможемо Чилі!

Землетрус у Чилі

лютого 28, 2010Загальне, Новини, Чилі

Як і кожної ночі, десь о 3-й ранку мій маленький синочок прокинувся поїсти. Я ввімкнула світло в коридорі, взяла хлопчика і пішла у напівтемну вітальню. Як завжди, відкрила ноутбук, бо тільки в хвилини годування у мене є час щось почитати або полазити по Інтернету. Раптом стало темно. Світився тільки екран. Подивилася у вікно – темінь. А, як правило, в сусідньому будинку завжди хтось не спить о такій порі. І тиша…В голові застукало: щось має статися, щось буде. І тут же почав хитатися будинок.

Я схопила малого, вилетів зі спальні чоловік, закричав: “Бігом на сходи! Чекайте там!” Боса, в піжамі на короткий рукав я вибігла на сходи. …далі »

Місяць Батьківщини. День 1-й

вересня 1, 2009Іспанська мова, Чилі

Вигравай!
Сьогодні, 1 вересня, українські діти офіційно починають новий навчальний рік. А чилійські (і не тільки діти) починають готуватися до святкування Незалежності. Місяць вересень тут – це місяць Батьківщини.

Вчора я йшла підземним переходом станції метро, і дівчатка в національних костюмах вручили мені рекламку, яку ви бачите вище. Хлопець в фартушку з підсмаженою ковбаскою чорісо (chorizo) на виделці запрошує всіх збирати касові чеки і вигравати. А виграти, в залежності від кількості таких чеків і доплати, можна: …далі »


Copyright © Українка в Чилi. All rights reserved.