Андрію зараз 3 роки і майже 3 місяці. Я в такому віці (кажуть батьки) вже не тільки багато говорила, а й читала. Чоловік каже, що він до 3 років взагалі майже нічого не говорив. Андрійко ж тільки-тільки починає говорити зрозумілою мовою. Як правило, це іспанська. Проте слова, якими чоловік не говорить до сина, малий уживає українською. А найсмішніше те, що він дуже тонко копіює наші з чоловіком інтонації, в залежності від ситуації.

***

Вчора були у нас гості. Двоє дівчаток, 2 і 6 років, росіянки. Малий мене просить: “Мамі, quiero сочок” (quiero – хочу). Я йому:”Добре. Ти знаєш де, піди візьми” На кухні маємо цілу шафку тільки для його соків, молока, печива тощо, аби Андрійко міг у будь-який момент сам піти і взяти, якщо я в той час щось роблю.

Він іде на кухню, за ним біжить менша дівчинка. Хлопець відчиняє дверцята, дивиться через плече на Вікторію і, з моїми інтонаціями, пропонує: “Молочко?”. Вона:”Да”. Він:”Ese?”(це?). Вона: “Да”. Він дістає молоко їй, собі, і вдвох біжать кудись бавитися. Це вперше я спостерігала таке спонтанне його бажання чимось поділитися. Було приємно. Маленький кабальєро 🙂

***

7 ранку. Чоловік вже поїхав на роботу. Чую, Аля прокинулася, але лежить спокійно саменька в колисці, ніжками перебирає, щось бурмоче. Я намагаюся доспати. Але тут суне із своєї кімнати Андрійко. Вітається його ранковим: “Сонечко llegó, ¡despierta!” (Сонечко прийшло, прокидайся!). Вмощується поруч і починає ранкову розповідь про монстрів та роботів. Аля раптом закашлялася, малий як закричить: “Toma la guagua, ¿no ves que se está ahogando?” (Візьми дитину! Не бачиш, що вона задихається?”). Не повірите, але саме цими словами я пару тижнів тому звернулася до чоловіка у схожій ситуації 🙂 Як він пам’ятає??

***

Смажу на кухні пиріжки. Малий поруч щось робить. Раптом заплакала Аля, іду дивитися, що з нею. За хвилину біжить Андрійко. Голосно: “¡Está ocurriendo algo! ¡Está ocurriendo algo en la cocina! Mami, ¡ven! ¡Rápido, “швідко”! Acá, acá” Я його таким схвильованим ще не бачила ніколи. Біжу за ним на кухню, а там пиріжки починають підгоряти, причому, диму ні запаху ще нема. Я не знаю, як він здогадався.. Біднятко, не знало, як це висловити жодною мовою, то викрутився тим, що сказав (перекладаю) “Щось відбувається!  Щось відбувається на кухні! Мамусю, іди сюди! Швидко!” Мені зразу згадався редактор одного із видань, де я колись працювала перекладачем. Він нам казав: “Діти мої, перекладач – це не той, хто знає всі слова. Перекладач – це той, хто знає, як доступними йому засобами найточніше передати ідею повідомлення”.

***

Далі буде 🙂