Я раптом спіймала себе на тому, що знаю більше дитячих пісеньок іспанською мовою, ніж українською. Якщо бути зовсім точною, українською я знаю тільки одну пісеньку,  “Колискову” Ніни Матвієнко.

[kml_flashembed movie="http://www.youtube.com/v/fwEtAwXgeaQ" width="425" height="350" wmode="transparent" /]

І раптом сьогодні, співаючи Андрійку чергову пісню іспанською подумала: вони такі простенькі і разом з тим мають настільки багато потрібної лексики і граматики, то чому б за ними не розказати про іспанську мову тим, хто не раз за неї в мене питав? Хто з Андрійком?

А почнемо ми з першої пісеньки на сайті приватного благодійного Фонду Integra, коло діяльності якого – це якраз маленькі дітки. Всі пісеньки, які там є, ви можете вільно завантажити собі на компьютер і потроху вивчати іспанську мову в її чилійському варіанті. Зразу наголошу, що в тому немає нічого страшного: хто вивчить якийсь варіант іспанської мови, легко перебудується на інший. Я особисто вивчала іспанську Іспанії, а коли приїхала в Чилі, за місяць перелаштувалася на місцевий варіант.

Відмінності?

– У вимові деяких звуків. Наприклад, ll в Чилі вимовляється як наше звичайне Й. А між c, s i z немає для чилійців ніякої різниці.

– Деякі речі в Чилі називають іншими словами: albaricoque (абрикос) тут – damasco, cerrillos (сірники) тут – fósforos тощо.

Не вживається займенник vosotros/vosotras і дієслівні форми, пов”язані з цим займенником.

Насправді, таких відмінностей не так вже й багато, ми про них будемо говорити кожного разу, як будемо їх бачити. Це більш потрібно буде тим, хто вже вчив іспанську мову за підручниками, які є в Інтернеті або в продажу.  Тим же, хто починає вивчати іспанську мову з нуля, навіть не треба думати про ці відмінності.

Отож, почнімо. Сьогодні будемо займатися тільки буквами і звуками. Такий собі урок фонетики.

Послухайте пісеньку: Los pollitos dicen. (“Курчатка кажуть”). Слідкуйте за текстом, який я даю нижче, аби ознайомитися з вимовою. Темп, звичайно, трошки зашвидкий для початківців, але якщо ви послухаєте цю пісеньку “цять” разів, стане зовсім легко!

Cinco pollitos tiene mi tía.

Uno le canta, otro le pía, otro le toca la sinfonía.

Pa-pa-pa la gallina que se va, los pollitos van detrás.

Los pollitos dicen pío-pío-pío

Cuando tienen hambre

Cuando tienen frío

La gallina busca el maíz y el trigo

Les da la comida

Y les presta abrigo.

Los pollitos dicen “pío-pío-pío”

Cuando tienen hambre

Cuando tienen frío

La gallina busca el maíz y el trigo

Les da la comida

Y les presta abrigo.

Les da la comida

Y les presta abrigo.

Les da la comida

Y les presta abrigo.

Bajo sus dos alas acurrucaditos

Hasta el otro día

Duermen los pollitos.

Читати іспанською мовою зовсім неважко. За деякими винятками, читається все так, як пишеться. Тобто, а – це а, о – це о, а r – це р. Я не думаю, що хтось із моїх читачів не вміє читати латиницею. Просто забудьте всі інші мови, які ви до цього вивчали і читайте літери так, як вони є. Разом з тим, не забувайте:

–  Літера H (“аче”) в іспанській мові німа. Вона не вимовляється. Не вимовляють її навіть коли читають наші транслітеровані імена та прізвища. Так, Анжела – Anzhela вони вимовляють як Ансела…Хто має Ж в своєму “П.І.Б” – вам буде весело! (Мені також весело, але з інших причин).

– Звернули увагу на вимову подвійного L (“добле еле”)? Дуже схоже на наш звук  Й в більшості країн Латинської Америки. В Аргентині і в Уругваї цей звук вимовляється як наш Ш. Вони на курчаток кажуть “пошітос”.

Літера C (се) перед Е та І вимовляється як наш звичайний звук С. Перед рештою голосних і приголосними ця літера читається як К.

Літера S (есе)  наш звук С. Крапка. Наш звук С.

Літера Z (сета): дивитися попередній пункт. Не ламати собі язик. Розслабитися. В Чилі C (перед Е та І), S і Z – просто С.

Правила наголосу в іспанській мові теж дуже прості. Якщо слово закінчується на голосну та приголосні N та S, наголос падає на передостанній склад. Якщо слово закінчується на приголосну, крім N та S, наголос падає на останній склад. Якщо слово наголошується не за правилами, ставиться графічний наголос. Будь ласка, не ігноруйте графічний наголос. Наприклад, tomo y tomó. В першому випадку слово означає “Я п”ю”. В другому, з наголосом на останній О, означає “випив/випила”.

– Перед “і” приголосні тут не настільки пом”якшуються, як в українській мові. Дослухайтеся, як диктор вимовляє слова tía, sinfonía, tiene тощо. Ця літера називається “і-латіна”. Тобто, латинська і.

Qu читається як К. U не звучить. (Ку – назва літери Q).

Y – це і, часом вимовляється дуже коротко, майже як наш звук Й.  Ця літера називається “і-грієга”. Тобто, грецька І. Або відомий нам ігрек. Як і в випадку з Ll, в Аргентині і в Уругваї Y вимовляється як наш Ш.

– Прислухайтеся до вимови дифтонгів, тобто, сполучень голосних. Як правило, i та u – це слабкі звуки в дифтонгах, вони практично не вимовляються, але впливають на вимову суміжних звуків. Послухайте слова  tiene, cuando, duermen. Якщо ж ці звуки сильні у вимові, вони мають графічний наголос. Послухайте tía, maíz.

R і RR: важливо розрізняти у вимові один звук Р і подвійний. Наприклад, слова pero i perro – але і пес.  Послухайте, як у кінці пісні звучить слово “acurrucaditos”.

Чому важливо знати назви літер? Щоб правильно продиктувати своє прізвище, наприклад. Тим, хто тут буде туристом або жити, диктувати імена-прізвища доведеться частенько!

На сьогодні – все. На наступному уроці спробуємо розібратися, що ж таке кажуть курчата, і яким граматичним правилам вони нас навчать. Якщо хтось не зрозумів моїх пояснень, будь ласка, запитуйте!

P.S. Буду дуже вдячна, хто мені підкаже, де знайти гарні дитячі пісні саме українською.