Я раптом зранку зрозуміла, що сьогодні не понеділок, а вівторок! І я вчора не поставила чергові фотки-спогади!!!

Виправляюся терміново. Спочатку злітаємо в долину Елькі, що поруч з Ла Сереною. Зверніть увагу, якими голими виглядають гори в порівнянні з напіводягненими горами поруч з Сантьяго.

Якщо ви колись надумаєте вийти на природу в Чилі посмажити шашлички, ви розчаруєтесь. Перше: вся “природа” поділяється тут на “приватні володіння” і “національні парки”. Ні там, ні там не можна робити шашлики. Де ж їх робити? Тільки в спеціально відведених місцях. Друге: навіть якщо можна було б, під кактусом їх робити якось незатишно 🙂

Як незатишно і практично неможливо робити їх ось у такому лісі:

Це вже на півдні Чилі. Там де дощі і холод.

Але якщо ми не можемо на кактусовому полі зробити шашлики, принаймні, кактусами можемо посмакувати. Але краще з цукром, бо копао (copao) – страшенно кислий!

І чилійська папайя, коли вона сира, теж кисла і тверда. Їсти її можна, тільки зваривши в густому сиропі. Зате тоді вона дуже-дуже смачна!

Ой, як захотілося літа після цих зображень! Але повернімося до реальності. Зараз  в Чилі – зима. Приблизно ось така (вигляд з вікна):

Пішли ми з Андрійком морозити носики, поки ви розглядаєте наші фотки.

Обіцяю більше дні не плутати!