Жменька фотоспогадів #5

серпня 16, 2010Фото

Вже більше тижня чаклую над своїм ноутом, аби не вмер. Точніше, шнуром до нього. Він то працює, то ні. Я ніколи раніше не користувалася eBay‘єм, а тут начитавшись lanи-svitankovої надумала купити шнур саме через нього. Завтра-післязавтра має прийти моє спасіння. А поки – лічені хвилини зарядки, тому пишу швиденько.

Як ви вже добре знаєте, зараз у нас зима. І мені дуже не вистачає мого пухнастого котика, якого вже з нами немає. Так би ліг тут у мене на колінах, помуркотів би погрів. Приблизно ось так:

На задньому плані – моя сестра. Вона мого котика весь час хотіла викупати. Одного разу їй це таки вдалося. …далі »

Жменька фотоспогадів #4

серпня 10, 2010Фото

Я раптом зранку зрозуміла, що сьогодні не понеділок, а вівторок! І я вчора не поставила чергові фотки-спогади!!!

Виправляюся терміново. Спочатку злітаємо в долину Елькі, що поруч з Ла Сереною. Зверніть увагу, якими голими виглядають гори в порівнянні з напіводягненими горами поруч з Сантьяго.

…далі »

Жменька фотоспогадів #3

серпня 2, 2010Фото

Тепер понеділок для мене – не важкий день. Зовсім. Тепер щопонеділка я копирсаюся у своїх папках з фотографіями і знову переживаю приємні моменти. І ділюся з вами.

У вас там літо, і я ось перенеслася в літо 2009, коли тут була моя сестра. Ця фотка не стала б можливою, якби завжди уважно слухала, що мені кажуть. Один товариш запросив мене з чоловіком і сестрою до себе на день народження на дачу за місто. Адреса: Дорога на Фарельйонес, номер такий-то. Ми зібралися, купили подарунок, їдемо. Дорога на Фарельйонес – це дорога в горах. Серпантин. Ніяких тобі з”їздів чи відхилень. Заблудитися – хіба дурний заблудиться. Доооовго їхали, вдивлялися в хащі, нарешті, знайшли ту адресу. Але там – ніякого свята. Мої на мене дивляться, мовляв, де там твій товариш зі своїм днем народження. І тут я згадую, що запрошення було не на цей, а на наступний тиждень!!!

На день народження ми не потрапили, зате нафоткали краєвиди. Ось один з них. Кілометрів 20 від Сантьяго.

…далі »

Посміємося з тата?

серпня 1, 2010Відео

На днях домовилися з чоловіком, що він буде вчити мої мови. Тобто, російську та українську.  Почали з російської, бо він її колись вчив самотужки. Вибрали “навчальні” дні – вівторок та четвер, вибрали підручник, завели зошит. Все ж як має бути. Сіли вчитися.

Урок зірвав Андрійко. Дивіться самі. …далі »


Copyright © Українка в Чилi. All rights reserved.