Жменька фотоспогадів #2

липня 26, 2010Загальне

Сьогодні понеділок, а отже – чергова порція фотоспогадів.

Хоч броненосців мені і не доводилося поки що побачити  вживу, з іншими дивними істотами зустрічатися на вулицях чилійської столиці випадає. Познайомтеся – Бетмен. Особисто.

(Фотографія на цей раз не моя, подружки-співвітчизниці.)

Він тільки-но приземлився після свого польоту над містом. Напевно, йому стало цікаво, що там на дитячому майданчику відбувається. А то на висоті (фото нижче) не так-то вже й весело. …далі »

Стережіться grupientos :-)

липня 25, 2010Життя-буття, Іспанська мова, Культура, Люди

Якщо ви подивитеся в онлайн-словнику іспанської мови від Королівської Акаемії (Real Academia Española) значення слова engrupir, ви побачите таке: tr. coloq. Arg., Chile y Ur. Hacer creer una mentira. Тобто: перехідне дієслово, стилістично забарвлене – в даному випадку, розмовне, використовується на території Аргентини, Чилі та Уругваю. А означає воно – змушувати вірити якійсь брехні. Відповідно grupiento – це та людина, яка намагається тебе обдурити. Згадалося мені це слово вчора. І от чому.

Від “жовтих окулярів” я  дізналася про Postcrossing.com І зразу ж там зареєструвалася. Як виявилося, знайти листівки в цьому місті – то справа непроста, якщо ти кожного дня не ходиш відвідувати найтуристичніші місця чилійської столиці та не зазираєш на головпоштамт у центрі міста. Зрештою, в одній з книгарень мені вдалося забрати останні (!) 5 листівок. Там, правда, були ще набори про Антарктиду, але мені потрібні були з тваринами Чилі, бо мої адресати – то дітки. Але саме стільки і можна відсилати листівок за один раз, то я й не шукала більше.

І тут починається те, про що в заголовку. Продавець книгарні (читай – освічена людина) показує мені, що ж там у них залишилося:

1- лисичка (годиться),

2- гуанако (теж давай),

3 – вікунья (ну така гарненька!)

4 – БОЖЕ, ЩО ЦЕ???!!! …далі »

А чим я вчора вечеряла….

липня 22, 2010Кухня

Зізнаюся, я трохи схиблена на тому, аби пробувати незнайому мені їжу. У мене настільки сильна кулінарна цікавість, що їм практично все. Єдине, що я б ніколи не їла – це очі тварин та різні там павуки. Та собак. А решту – залюбки.

Тому в Чилі я взагалі не мала проблем з гастрономічною адаптацією. Всілякі морепродукти, м”ясо альпаки, дивні чирімойї – дайте ще!

А вчора ми святкували 3 річницю нашого одруження, і чоловік запросив мене в перуанський ресторан. В них, як і в чилійських, як правило, буває великий вибір морепродуктів. І, якщо в меню є восьминіг, знайте, що я замовлю саме його.

Ось, будь ласка, скуштуйте pulpo al olivo. Тобто, восьминіг в соусі з маслин.

восьминік

Жменька фотоспогадів #1

липня 19, 2010Фото, Чилі

Я раптом зрозуміла, що тільки розказую, а нічого не показую. Тож вирішила публікувати щопонеділка свої  фото і відео про життя. Будуть фотки теперішні і колишні, не пов”язані ні часом, ні темою, ні місцем. Просто буду вибирати що перше знайду у своєму фото чи відеоархіві. Тож поїхали!

З огляду на нещодавні не дуже веселі події, хочу показати вам карабінерок.  Хоч і не саме вони до мене тоді приїхали, проте добре знати, як вони виглядають. У разі чого шукайте зелений колір!

…далі »

Всіх книжок не прочитати

липня 4, 2010Життя-буття

Випадково натрапила на блог про книги, редагування, граматику тощо іспанською мовою. Зразу ж занесла його до свого Google Reader’a.

Що найбільше сподобалося, так це заспокійлива фраза: “Отож, любі друзі, не намагайтеся вже прочитати всі літературні новинки і бути у курсі справи, треба йти до того, щоб читання було задоволенням”.

Думаю, не я одна, у кого на столі, на полицях, під подушкою, в сумці і ще хто знає де, лежать книги, які чекають на свій час. А скільки ще тих, які хочеться/треба купити/позичити, щоб прочитати? Іноді здається, що можна захлинутися в літературі.

А, якщо згадати елементарну математику, людина, яка проживе 80 років і буде читати по 2 книги на місяць, зможе до кінця життя прочитати тільки 1920 книг…Разом з тим, очікується, що тепер видаватиметься мільйон книг на рік. No way…

З огляду на це, справді, треба розслабитися, скласти свою тисячу книжок на прочитання, модифікувати її час від часу і насолоджуватися кожної сторінкою.
(Написала і стала підраховувати, скільки ж книжок ми прочитали на філфаці. Там були списки десь по 30 книг на семестр. Укрліт, зарліт і росліт давали вже сотню, плюс підручники. Я думаю, за 5 років ми прочитали половину “життєвої” норми, якщо не більше)


Copyright © Українка в Чилi. All rights reserved.