Вигравай!
Сьогодні, 1 вересня, українські діти офіційно починають новий навчальний рік. А чилійські (і не тільки діти) починають готуватися до святкування Незалежності. Місяць вересень тут – це місяць Батьківщини.

Вчора я йшла підземним переходом станції метро, і дівчатка в національних костюмах вручили мені рекламку, яку ви бачите вище. Хлопець в фартушку з підсмаженою ковбаскою чорісо (chorizo) на виделці запрошує всіх збирати касові чеки і вигравати. А виграти, в залежності від кількості таких чеків і доплати, можна:
Премії

Тобто, сумку-холодильник, ковдру з тканини полар, фартушок для асадо і решітку для асадо (щось на зразок решітки для барбек”ю).

Коли я побачила цю рекламку, я вирішила нею почати цикл матеріалів про місяць Батьківщини, а цей маленький папірець надумала перетворити на головного героя сьогоднішнього випуску: він нам може багато чого розказати про 15-мільйонну націю з того кінця світу.

Так от, зверніть увагу на символ “$”: це тут знак песо – чилійської валюти. Тож не лякайтеся, коли на виході з аеропорту, побачите вартість проїзду на таксі до центру: $13000. Це лише песо, а долар позначається як U$ або USD, отож плутанини ніколи не виникає. $990 – це трохи менше двох доларів. Курси валют публікуються кожного дня, крім вихідних на сторінці Центрального банку Чилі.

Існують як монети, так і паперові купюри. Причому, різниця у вартості найменшої монети і найбільшої купюри – 20 тисяч…Є монети в 1, 5, 10, 50 і 100 песо. Купюри – в 1 000, 2 000, 5 000, 10 000 і 20 000.

Так, пиріжок може коштувати 348 песо, а квартира – 60 000 000 песо. Коли я кажу чилійцям, що було б дуже зручно “обрізати” хоча б 3 нулі, вони кажуть: а навіщо? ми й так звикли. І якщо подумати, то особливої проблеми з цим і не виникає, особливо в країні, де більшість покупок можна робити по Інтернету, або розраховуватися платіжною карткою, або робити банківські переводи, не маючи готівки у руках. Електронним грошам все одно чи то 100 песо чи 167.

А в супермаркеті або продуктовому магазині, коли розраховуєшся готівкою, тебе завжди питають: “Бажаєте пожертвувати 3 песо Вашої здачі на фонд дітей з опіками / престарілих / сиріт / тощо?” Або тут же на касі стоїть пластиковий прозорий ящичок з написом відповідного фонду, куди покупці за бажанням кидають дрібні монетки. Тож майже не виникає проблеми з тим, щоб “розійтися” через відсутність дрібних грошей. На вході в такі магазини, як правило, висить плакат, де пишуть приблизно таке “Завдяки Вашим пожертвам минулого місяця ми надіслали в фонд такий-то стільки-то песо”.

Ціни або інші цифри з 4 і більше знаків пишуться з крапкою або комою, яка розділяє тисячі. Так, ви можете бачити, що дві тисячі дев”ятсот дев”яносто песо в Чилі пишуть як $2.990 або $2,990. Хоча десяткові дроби теж пишуть з комою, як і ми, тож часом може виникнути плутанина. Не бійтеся перепитувати!

Зверніть також увагу на те, що чилійці не завжди дотримуються обов”язкової в іспанській мові пунктуації – ¿? та ¡! – знаків оклику і знаків питання на початку і в кінці речення. Особливо це помітно в неофіційному листуванні, чатах тощо.

Кожен, хто прилітає до Чилі, навіть не розуміючи іспанської мови, звертає увагу на те, що чилійці постійно кажуть “я!” (¡ya!). Це слово використовують на знак того, що зрозуміли сказане, на знак схвалення, на знак осуду, підштовхуючи когось на щось, зупиняючи когось, раніше, потім, пізніше, вже. Воно настільки багатозначне, що тільки ситуація може допомогти вам зрозуміти, що ж мається на увазі. На рекламці слово “решітка” написане неправильно: parriya!!! замість parrilla, що можна зрозуміти як заохочення ВЖЕ готуватися до асадо.

На сьогодні поки що все. Піду прогуляюся містом, що було що розказати вам наступного випуску. Зі святом Першого вересня!