Я колись писала трохи про медицину в Чилі. Вчора ж мені довелося побувати аж у двох медичних закладах і я хочу знову повернутися до цієї теми.

Зранку я ходила в лабораторію здавати аналізи. Кажу “ходила” тому що я справді ходила пішки. В радіусі 3 автобусних зупинок від мого дому – 3 медичні лабораторії. Та, в якій я була, знаходиться прямо в підземному переході станції метро. Здається, тут це непоганий бізнес.

Оскільки серед списку аналізів був аналіз на ВІЛ, я повинна була підписати щось на зразок контракту, де пояснюється, що таке ВІЛ, як робиться аналіз, як тлумачити результати цього аналізу, якими мають бути мої подальші дії, якщо результати виявляться позитивними. Далі – мої особисті дані і, що мене дуже здивувало, питання про те, чи я хочу, щоб спочатку результати цього аналізу були повідомлені моєму офіційному представнику (треба було вказати його дані).

Лабораторія більше була схожа на приймальню директора якогось підприємства: чорні шкіряні крісла, кімнатні рослини, музика. Дужа привітна лаборантка пояснила всі процедури, видала все необхідне, взяла кров і ввічливо попрощалася. Деякі з аналізів готові вже сьогодні, і я можу роздрукувати їх з Інтернету, ввівши мій номер посвідчення особи і номер квитанції, або підійти в лабораторію в будь-який час і роздрукувати їх в спеціальному автоматі, який працює цілодобово.

Повернулася я додому, і через пару годин подзвонив мій чоловік. Сказав, що почувається дуже погано і їде додому. Його нудило, піднялася температура, почалася блювота. Я дуже перелякалася, адже всі і всюди тільки і говорять про свинячий грип, що зараз ходить світом. Взяла чоловіка і повезла його у швидку. Ви скажете: а чому не викликала машину швидкої додому?

Я, чесно скажу, не знаю, але здогадуюся, чому тут не викликають швидку додому: висока вартість такого виклику. У нас немає контракту зі страховою компанією на такий вид послуг, тому я навіть не цікавилася, скільки воно може коштувати.

Угода про невідкладні обстеження у нас із клінікою Лас Кондес. На даний час – це найсучасніша і, що казати, найдорожча клініка країни. Але оскільки нам покривають 100% вартості обслуговування тільки в цій клініці, ми туди і звертаємося.

Коли ти приїздиш в клініку в відділення невідкладної допомоги, в якому б ти стані не був, спочатку маєш зареєструватися. Вводиться номер твого посвідчення особи і, якщо звертаєшся вперше, – то і решта особистих даних. Якщо ж не перший раз ти у них “в гостях”, то просто записують причину звернення і просять перейти в залу очікування. Через деякий час виходить асистент лікаря і називає твоє ім”я-прізвище, проводить у відповідний бокс, їх десь близько 40. Бокс – то кімната десь у 10 кв.м., в якій стоїть кушетка на колесах, є рукомийник, стільці. Стільці потрібні для супроводжуючих – туди без проблем пускають усіх, хто хоче з тобою побути.

Там вже хворий перевдягається в лікарняний халат і лягає. Асистент змірює тиск, пульс, температуру, занотовує симптоми та інші дані, чіпляє тобі на руку пластиковий браслет з твоїм ім”ям-прізвищем, паспортними даними і датою народження. Там же вказаний час, коли тебе зареєстрували в приймальній.

Асистент іде, приходить лікар, проводить обстеження, призначає подальші процедури, заповнює твою картку і йде. На цей раз обійшлося тільки забором крові на аналіз і встановленням крапельниці. Цим уже займається медсестра. Поки ти лежиш під крапельницею, роблять аналіз крові, і десь через годинку приходить доктор з “вироком”: госпіталізація, домашнє лікування або “з вами все в порядку” 🙂 А, потрібно сказати, що навіть в туалет ти не можеш вийти сам по собі – треба викликати асистента, щоби тебе звозив на возику.

У мого чоловіка був напад гастроентериту, на щастя, ніякого свинячого вірусу чи чогось гіршого. Лікар виписав якісь краплі та пігулки, видав листок з правилами харчування на найближчий час, медичний висновок і список здійснених процедур. Дуже сердечно попрощався і пішов рятувати інших. Прийшов асистент, від”єднав крапельницю, допоміг одягтися, провів (тепер вже пішки) до виходу.

Потому – каса. 2 години перебування в швидкій + консультація лікаря + крапельниця + аналіз крові = 189 тисяч песо. Сьогодні це 330 доларів США. Щось мені підказує, що якби машина швидкої допомоги приїхала додому, це обійшлося б принаймні в 1000 доларів…

Пацієнт має оплатити повністю рахунок із своєї кишені. Якщо ще не скінчився робочий день, можна піти в страхову компанію і зразу ж повернути ту частину витрат, яка зазначена в контракті. До речі, офіси страхових компаній, як правило, знаходяться в клініці або поруч з нею. Дуже зручно. Якби в нас не було угоди ще й з клінікою, на цьому повернення грошей і закінчилося б. А оскільки в нас така угода є, то наступний крок – це офіс страхової компанії клініки, де тобі вже повертають решту суми.

Як ви зрозумієте, про виклики швидкої тут мова йде дуже рідко – тільки в дуже складних випадках. Більшість людей, не залежно від їх достатку, дістається до відділень швидкої домопоги самотужки: пішки, на таксі чи машиною. В школах і садках існують угоди з різними клініками про виїзд машини невідкладної допомоги, але, як правило, батьки забирають дітей і самі вже везуть до клініки.

Якщо ви себе почуваєте дуже погано і не маєте змоги записатися завчасно до спеціаліста, краще візьміть таксі і поїдьте у відділення швидкої відомої вам клініки. Так і обслуговування буде швидшим, і квитанція на сплату не буде лякати нескінченними нулями.