І знову про медицину: лабораторії та швидка допомога
Життя-буття Травень 6, 2009Я колись писала трохи про медицину в Чилі. Вчора ж мені довелося побувати аж у двох медичних закладах і я хочу знову повернутися до цієї теми.
Зранку я ходила в лабораторію здавати аналізи. Кажу “ходила” тому що я справді ходила пішки. В радіусі 3 автобусних зупинок від мого дому - 3 медичні лабораторії. Та, в якій я була, знаходиться прямо в підземному переході станції метро. Здається, тут це непоганий бізнес.
Оскільки серед списку аналізів був аналіз на ВІЛ, я повинна була підписати щось на зразок контракту, де пояснюється, що таке ВІЛ, як робиться аналіз, як тлумачити результати цього аналізу, якими мають бути мої подальші дії, якщо результати виявляться позитивними. Далі - мої особисті дані і, що мене дуже здивувало, питання про те, чи я хочу, щоб спочатку результати цього аналізу були повідомлені моєму офіційному представнику (треба було вказати його дані).
Лабораторія більше була схожа на приймальню директора якогось підприємства: чорні шкіряні крісла, кімнатні рослини, музика. Дужа привітна лаборантка пояснила всі процедури, видала все необхідне, взяла кров і ввічливо попрощалася. Деякі з аналізів готові вже сьогодні, і я можу роздрукувати їх з Інтернету, ввівши мій номер посвідчення особи і номер квитанції, або підійти в лабораторію в будь-який час і роздрукувати їх в спеціальному автоматі, який працює цілодобово.
Повернулася я додому, і через пару годин подзвонив мій чоловік. Сказав, що почувається дуже погано і їде додому. Його нудило, піднялася температура, почалася блювота. Я дуже перелякалася, адже всі і всюди тільки і говорять про свинячий грип, що зараз ходить світом. Взяла чоловіка і повезла його у швидку. Ви скажете: а чому не викликала машину швидкої додому?
Я, чесно скажу, не знаю, але здогадуюся, чому тут не викликають швидку додому: висока вартість такого виклику. У нас немає контракту зі страховою компанією на такий вид послуг, тому я навіть не цікавилася, скільки воно може коштувати.
Угода про невідкладні обстеження у нас із клінікою Лас Кондес. На даний час - це найсучасніша і, що казати, найдорожча клініка країни. Але оскільки нам покривають 100% вартості обслуговування тільки в цій клініці, ми туди і звертаємося.
Коли ти приїздиш в клініку в відділення невідкладної допомоги, в якому б ти стані не був, спочатку маєш зареєструватися. Вводиться номер твого посвідчення особи і, якщо звертаєшся вперше, - то і решта особистих даних. Якщо ж не перший раз ти у них “в гостях”, то просто записують причину звернення і просять перейти в залу очікування. Через деякий час виходить асистент лікаря і називає твоє ім”я-прізвище, проводить у відповідний бокс, їх десь близько 40. Бокс - то кімната десь у 10 кв.м., в якій стоїть кушетка на колесах, є рукомийник, стільці. Стільці потрібні для супроводжуючих - туди без проблем пускають усіх, хто хоче з тобою побути.
Там вже хворий перевдягається в лікарняний халат і лягає. Асистент змірює тиск, пульс, температуру, занотовує симптоми та інші дані, чіпляє тобі на руку пластиковий браслет з твоїм ім”ям-прізвищем, паспортними даними і датою народження. Там же вказаний час, коли тебе зареєстрували в приймальній.
Асистент іде, приходить лікар, проводить обстеження, призначає подальші процедури, заповнює твою картку і йде. На цей раз обійшлося тільки забором крові на аналіз і встановленням крапельниці. Цим уже займається медсестра. Поки ти лежиш під крапельницею, роблять аналіз крові, і десь через годинку приходить доктор з “вироком”: госпіталізація, домашнє лікування або “з вами все в порядку”
А, потрібно сказати, що навіть в туалет ти не можеш вийти сам по собі - треба викликати асистента, щоби тебе звозив на возику.
У мого чоловіка був напад гастроентериту, на щастя, ніякого свинячого вірусу чи чогось гіршого. Лікар виписав якісь краплі та пігулки, видав листок з правилами харчування на найближчий час, медичний висновок і список здійснених процедур. Дуже сердечно попрощався і пішов рятувати інших. Прийшов асистент, від”єднав крапельницю, допоміг одягтися, провів (тепер вже пішки) до виходу.
Потому - каса. 2 години перебування в швидкій + консультація лікаря + крапельниця + аналіз крові = 189 тисяч песо. Сьогодні це 330 доларів США. Щось мені підказує, що якби машина швидкої допомоги приїхала додому, це обійшлося б принаймні в 1000 доларів…
Пацієнт має оплатити повністю рахунок із своєї кишені. Якщо ще не скінчився робочий день, можна піти в страхову компанію і зразу ж повернути ту частину витрат, яка зазначена в контракті. До речі, офіси страхових компаній, як правило, знаходяться в клініці або поруч з нею. Дуже зручно. Якби в нас не було угоди ще й з клінікою, на цьому повернення грошей і закінчилося б. А оскільки в нас така угода є, то наступний крок - це офіс страхової компанії клініки, де тобі вже повертають решту суми.
Як ви зрозумієте, про виклики швидкої тут мова йде дуже рідко - тільки в дуже складних випадках. Більшість людей, не залежно від їх достатку, дістається до відділень швидкої домопоги самотужки: пішки, на таксі чи машиною. В школах і садках існують угоди з різними клініками про виїзд машини невідкладної допомоги, але, як правило, батьки забирають дітей і самі вже везуть до клініки.
Якщо ви себе почуваєте дуже погано і не маєте змоги записатися завчасно до спеціаліста, краще візьміть таксі і поїдьте у відділення швидкої відомої вам клініки. Так і обслуговування буде швидшим, і квитанція на сплату не буде лякати нескінченними нулями.
Українцям до такої медицини ще далеко. Проте перші ознаки “цивілізованості” вже спостерігаються. Принаймні приватні лабораторії виглядають досить пристойно і можуть надіслати результати аналізів електронною поштою пацієнту або передати лікарю.
О, точно, забула сказати, що за необхідності передають аналізи твоєму лікарю.
Також варто відмітити, що навіть в безкоштовних державних клініках і лікарнях ставлення до тебе таке ж відмінне. То вже інша справа, що не завжди мають найнеобхідніші ліки і обладнання та доводиться дууууже довго чекати, але приймають тебе по-людськи.
До речі, наша няня за все своє життя ніколи не платила за медичне обслуговування: вона народила 3 дітей, лікували всі дитячі хвороби і навіть робили складні операції безкоштовно. Вона мені казала, що всім жінкам (принаймні у її районі) за бажанням дають контрацептивні таблетки безкоштовно. Враховуючи те, що в цій країні аборт заборонено, таке піклування про жінок, які часом не мають грошей на хліб - дуже схвальне.
Я от зараз намагаюся розшифрувати мою групу крові. Все життя вважала, що в мене ІІІ група крові, а тут виявилося, що: O-IV positivo. Що це може означати, може, хтось знає?
Привіт! а я сьогодні якраз повернулась із Чілі - я правда була в основному “над” Ла Сереною у горах, але провела також два дні у Сантьяго - якраз в Лас Кондас… (не в лікарні слава Богу:)
у мене стільки вражень від цієї подорожі, що писати можна довго, але я хотіла сказати, що це неймовірне місце і я Вам по-доброму заздрю!:) але я ще туди неодмінно повернуся рано чи пізно, тому намагаюсь не сумувати зараз…
я ось що хотіла запитати, а чи не знаєте ви дівчини з Одеси в Сантьяго, яка є заміжня за італійцем на ім”я Іво, який працює на Ла Сії?:) ми разом там працювали і він сказав, що одружений з українкою і мені стало цікаво!:)
Привіт, Даша! Дуже, дуже б хотілося прочитати про ваші враження про Чилі! Якщо маєте блог - дайте посилання!
Треба буде розпитати, хто може знає одеситку в Сантьяго, поки що я думаю, що я не знаю її.
А в четвер ми вирушаємо в Ла Серену - на носі знову довгі вихідні, на цей раз на честь Дня морської слави (кому цікаво, що це запрошую почитати статтю http://www.ruso.cl/ru/2007/05/desfile_21_mayo_glorias_navales.html). Якщо комусь чи чомусь там треба буде передати привіт - залюбки
Коли будете знову в Сантьяго, обов”язково дайте знати!
Ну я сподіваюсь що в Ла Серені Вам повезе з погодою! там 4 дні останніх вона досить погана- ми навіть не знали, чи зможемо полетіти назад в Сантьяго… Ми в самій Ла Серені доречі і не були - проїжджали через неї по-дорозі в аеропорт. А от Ла Сія- обсерваторія на ній - це рай!:) але туди нажаль пускають відвідувачів лише по суботах і треба якось домовлятись через інтернет - якщо буде цікаво - скажіть, я знайду як.
Ой, і біля Ла Серени - якщо їхати на північ по трасі - може 10 км після неї - є маленьке містечко на узбережжі, виглядає як листівка- різнокольорові будиночки в скелях і довжелезний пляж об який розбиваються хвилі… у мене в голові дві картинки найяскравіші із Чилі - напевне як буду вмирати бачитиму саме їх:) - це цей пляж і нічне небо над Ла Сією…
і я обов”язково повідомлю як наступного разу їхатиму в Чилі - я правда боюсь що найближчі пів-року - рік це не станеться, але… буду сподіватись:)
і про блог - я подумаю про створення- бо у мене маса фотографій і маса слів у голові:) тож лінк буде;)