Минулого тижня вийшла в ефір передача про наших співвітчизників у Чилі. Російський журналіст з радіо Свобода, Валентин Баришніков, знайшов нас через сайт “По-русски о Чили”  і взяв інтерв”ю у Олега Ясинського (Київ), Ксенії Макаренко (Комсомольск-на-Амурі) та мене.  Інтерв”ю можна прослухати тут (коли ж я навчуся вставляти гарно ці лінки? знайдеться добра душа і мені пояснить?!) Дякую Добрій Душі LaSet за науку :-)!

Так от, одним із питань було: а що Ви бачите із свого вікна? Показую 🙂

Це вигляд на проспект Апокіндо: офісні та житлові будівлі, і на обрії – чарівні Анди.

Апокіндо

Пересуваємося праворуч: як бачите, навіть взимку парки нас радують зеленню. Шкода, нема в мене фотографій з пальмами на фоні снігу. Наступної вже зими.

Гори

Далі: приватний сектор. Сантьяго – місто велике за площею саме за рахунок ось таких от клаптів приватних будинків. Ці райони за Планом забудови міста не можна перетворювати на бетонний ліс багатоповерхівок, тому, на щастя, у нас іще є можливіть бачити із вікна сади і гори, а не сусідів в білизні.

приватний сектор

І ще одна фотографія – всесвітньовідома Військова Школа, де стояла труна сеньйора Піночета. З вікна я бачила натовпи і натовпи людей, які йшли з квітами поклонитися тілові великого реформатора, в той час, як у центрі міста такі ж натовпи з вином та піско святкували смерть диктатора….Ті низенькі будівлі під червоними дахами якраз і є комплекс Військової Школи:

Військова Школа 

А взагалі, Сантьяго – місто контрастів. Кожен район – неповторний. Набачишся всього: і трущоби, і розкішні вілли. Тільки от центр дивує: чи не єдине у світі місто, де центральна, найісторичніша частина так занедбана і така бідна…Але про це  – в окремому фоторепортажі.