Українка в Чилi

Свята вже закінчилися, я повернулася в Сантьяго і, розбираючи після подорожі речі, знайшла ось цю листівку:

На ній великими літерами написано:

“ВОДІЙ У СТАНІ СП”ЯНІННЯ

МОЖЕ ПЕРЕТВОРИТИ ТЕБЕ 

НА СТАТИСТИКУ

40 чоловік можуть померти в ці свята

Керувати машиною в стані сп”яніння - це керувати долею інших”.

А на зворотньому боці таке (зверніть увагу на символ у правому верхньому куточку: не викидати!)

 

“Якщо будеш пити - не сідай за кермо.

Замов радіотаксі через диспетчерську

Автомобільного Клубу Чилі

цілодобово по всій країні

024311293

Запиши цей номер, щоб твоє життя не змінилося”.

Нижче - логотипи каналів чилійського телебачення, які підтримували цю акцію.

Розчулили вони мене, не могла я не прокоментувати це явище.

Такі листівки роздавали на кожному перехресті усім водіям автомобілів. Тільки трошки недопрацьованою виявилася ця акція: не тільки водіїв потрібно було застерігати, але й пішоходів: всі 40 чоловік, які стали жертвами ДТП цього року (і це ще не остаточна кількість, як повідомляють місцеві ЗМІ) - нетверезі пішоходи. Якби ви бачили, скільки їх перебігало (точніше, переповзало) трасу Ла Серена - Сантьяго, де машини мчать із швидкістю щонайменше 100 км/годину….

А дорожній патруль зустрічався кожні 50 км.  Приблизно ось так, навіть не ховаючись, стояли карабінери і замірювали швидкість. (Пра, дорога гарна? Напівпустеля, Тихий океан на горизонті, рівнесенький асфальтик…ляпота :-))

 

А ще на виїзді з міста зупиняли практично кожну 5 машину, перевіряли все, що можна: стан водія, права, техогляд, шини, фари тощо.  Спасибі тому чоловікові, який винайшов мобільний телефон - подзвонив - і твої друзі знають, що на кілометрі 394 стоїть зелененька машинка із зелененьким чоловічком. Та й тобі телефонують чи не кожні півгодини, і зустрічні машини підморгують. Я не за те, щоб їздити нетверезим за кермом, я за те, що по такій пустельній дорозі гріх тягнутися на дозволеній 120, якщо машина може дати 240 км на годину. (Ах, сюди б німецькі автобани…).

То вже на під”їзді до міст або в тунелях (а їх тут чимало, хочеш не хочеш - два гірські хребти вздовж усієї країни) треба бути чемним і не нервувати решту твоїм прошмигуванням зі смуги на смугу :-)  І в якості бонус-треку - фотографії, зняті на частині тої величезної міжнародної траси La Panamericana (25750км), яка починається на Алясці і закінчується в Аргентині.

Від Ла Серени до Сантьяго майже 500 км.

На виїзді з міста ми стикнулися з таким стовпотворінням на заправці:

Спочатку пейзаж був таким:

Потім кактуси трошки “підросли”. Перед вами - один з нових енергетичних проектів країни, де своїх енергоресурсів немає - Еолічний Парк Ла Канела:

 Стали з”являтися люди - продавці солодощів з містечка Ла Лігуа.

Чим ближче до Сантьяго - тим більше евкаліптів. До речі, тут вони ростуть навіть краще, ніж у себе на батьківщині

До столиці залишається вже зовсім трошки: 127 км

Але попереду ще декілька таких ось підйомів:

І нарешті - родючі землі столичного регіону, на більшій частині яких стоїть місто…До речі, найплодючіші грунти країни зараз поховані під бетоном та асфальтом… Дерева голі, бо вересень тут - перший місяць весни, яка починається тільки завтра, 21 числа :-).

Фотки міста - попереду!